Березнівський ліцей №2

«Плекаймо рідну мову!»

до Дня української писемності та мови

 


Учень 1 - Здрастуй, Слово,

Українська Мово!

Здрастуй на межі тисячоліть!

Квітни калиново й барвінково,

Запашна вічнозелена віть!


Учень 2 - Слово – брила, слово – крила, диво,

У незнане зоряне політ.

Через мову щиро і правдиво

Одкривається нам білий світ…


Ведучий Мова – це диво, яке ми чуємо 
від миті свого народження, це почуття, які допомагають нам 
виразити любов і турботу про рідних та друзів, це радість, 
якою ми ділимось з коханою людиною, це душа, що випромінює
 життєву силу, це невичерпне джерело, звідки ми черпаємо наснагу,
 знання і прагнення осягнути всесвіт.


Ведуча Мова – це одне з багатьох чудес світу. 
Вона являється тим цінним надбанням нашого буття, тією скарбницею
 важливих знань, що визначає нашу ментальність. У ній сконцентровано
 всі бажання, надії та сподівання мільйонів людей, що являють собою 
єдиний народ.


Ведучий Саме вона – наша мова – втілює в собі український характер, нашу пам’ять, історію
 та душевну міць, наші звичаї і традиції, розум і багатющий досвід поколінь, ніжну красу і силу душі людської. 
І це так, бо, як сказав Володимир Сосюра:

„Мова – це душа народу, а народ без мови не народ”.


Учень 3 Мово рідна, ти – душа народу

Невмируща, вічно молода,

Ти звучиш від роду й до роду

Милозвучна, світла, чарівна.

Ти, як мати, щира і ласкава,

Щедра ти, як матінка-земля,

Ти, як степ, роздольна і могутня,

Як та пісня, ніжна і дзвінка.


Учень 4 Ну щоб, здавалося, слова…

Слова та голос, більш нічого,

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує…

Ведуча  Українська мова входить до групи найбільш розвинених і досконалих мов. 
І тому завдяки проголошенню незалежності вона, як і українська культура, по праву 
займають належне місце у світі.


Ведучий А для того, щоб ми знали, вивчали і не забували своєї рідної мови,
 щоб підвищували її значимість для майбутнього, наш національний календар поповнився ще однією важливою
 датою для кожного справжнього українця – 9 листопада.


Учень 5 Я так люблю, я так люблю тебе,

Моя співуча українська мово!

В тобі шумить Полісся голубе,

І дужі хвилі гомонять Дніпрові.


Учень 6 В тобі живе Карпатська височінь,

Що манить у незвідане майбутнє,

І степова безкрая широчінь,

І Кобзарева дума незабутня!


Учень 7 Ти, рідна мово, чиста, як роса,

Цілюща й невичерпна, як криниця.

Святиня наша, гордість і краса,

Ти — розуму народного скарбниця!


Учень 8 Як легко йти з тобою по землі

І підставлять вітрам лице відкрите!

Для мене ти — як і насущий хліб,

Без тебе я не зміг би в світі жити.


Ведуча  Свято було встановлено 6 листопада 1997 року 
Президентом України Леонідом Кучмою за підтримки ініціативи
 громадських організацій та з урахуванням важливої ролі нашої мови для розвитку українського суспільства
 Указом № 1241/97 „Про День української писемності та мови”.


Ведучий  В Указі було зазначено: „Установити в Україні День української писемності та мови, 
який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”. 
 Нестор Літописець – „батько української історії та словесності”.


Ведуча  Хто не знає свого минулого,

Той не вартий майбутнього.

Хто не відає про славу своїх предків,

Той сам не вартий пошани…

 

Ведучий  Писемні пам’ятки, створені видатним давньоруським письменником, прародителем 
художнього слова, літописцем Нестором, що народився поміж 1040 і 1056 роками, мали значний вплив на розвиток 
 всієї української культури.


Ведуча  Результатом такої 20-річної важкої праці Нестора Літописця стала „Повість минулих літ”.
 Із Києва „Повість” пішла між слов’ян і стала досить популярною та шанованою. У ній автор використовував 
також численні праці своїх попередників (Василя, Федора, Никона Великого), а також усні народні перекази,
 свідоцтва очевидців, власні спостереження, вставки з Біблії, з перекладної грецької та болгарської літератури.


Ведучий  Для тих часів це була неймовірна титанічна праця, автором якої була освічена людина, 
що віддала своє життя улюбленому книжному навчанню, яка знала кілька іноземних мов.

 

Ведуча  У цей день – 9 листопада - за традицією покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю,
 відзначають найкращі здобутки просвітителів та мовознавців у сфері мови та культури України, заохочують видавництва,
 які випускають літературу українською мовою.


Ведучий  Зачинателем сучасної української літературної
 мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником – Т. Г. Шевченко.
 Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією.
 Ще Вольтер зазначив, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років,
 а свою рідну мову треба вивчати все життя.
 У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статус державної.


Учень 9 О слово рідне! України слава!

Богдана мудрість і Тараса заповіт.

І гул століть, і сьогодення гомін

В тобі злились, як духу моноліт.


Учень 10 О слово рідне! Мудре і прадавнє,

Ти виросло з могутньої землі!

Тебе жорстоко розпинали,

 А ти возносилось і не корилось — ні!


Учень 11 О слово рідне! Подарунок мами!

І пісня ніжна, і розрада нам!

Я всім на світі поділюся з вами,

Та слова рідного нікому не віддам.


Учень 12 О рідне слово, що без тебе я?

Німий жебрак, старцюючий бродяга,

Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,

Прах, купа жалюгідного рам'я!

Моя ти — пісня, сила і відвага,

Моє вселюдське й мамине ім'я!

Тобою палахтить душа моя,

Втішається тобою серця спрага.

Тебе у спадок віддали мені

Мої батьки і предки невідомі,

Що гинули за тебе на вогні.

Так не засни в запиленому томі,

В неткнутій коленкоровій труні —

Дзвени в моїм і правнуковім домі.



Учень 13 Як добре, земле українська,

Що кращії твої сини

Плекають мову славнозвісну

На творчій, ясній глибині…


Ведуча  Мова – мережана сходом і заходом, гаптована сяйвом місяця і зірок, переткана барвінком 
і вишневим цвітом… Вона – вся з гомону полів, лісів і морів,батьківської, отчої, рідної землі…


Ведучий  Мова – це велике національне надбання, національна скарбниця, що визначає ментальність народу.
 Запашна, співуча, гнучка, сповнена музики і квіткових пахощів, вона підвелася з колін, як піднялася й наша Україна.



Ведуча  Зараз українська мова оживає в школах, дитячих садках, 
на телеекранах, на рівні державного спілкування. Плекають і пестять її наші 
поети й письменники. Добре знання української мови – це обов’язок кожного 
громадянина суверенної України. На жаль, мовна ситуація сьогодні далеко на
 ідеальна. Люди погано володіють українською мовою. У ній побутують 
перекручені слова, діалектизми, русизми, слова-паразити.


Ведучий  Але українська мова має майбутнє. Адже вона народжується
 не просто з уст українського народу, а з глибин його серця й душі.
 Обов’язок кожного з нас – турбуватися про її долю, удосконалювати, збагачувати.


Ведуча  „Я живу в Україні, тому готова розмовляти українською мовою, навіть коли цілий світ буде проти,”
 – писала Олена Онищук.



Ведучий  Мова — живий організм, вона розвивається за своїми 
законами, а тому треба у чистоті берегти цей скарб, прислухаючись до порад
 відомого нашого поета Максима Рильського:


Учень 14 Як парость виноградної лози,
 Плекайте мову.
 Пильно й ненастанно
 Політь бур’ян.
 Чистіша від сльози
 Вона хай буде.
 Вірно і слухняно
 Нехай вона щоразу служить вам,
 Хоч і живе своїм живим життям.

 

Учень 15 …Читайте до болю знайомі рядки,
Вклоняйтеся кожному слову.
Кров’ю кляніться нести у віки
Свою материнськую мову!..